|
Іванове дитинство. Іван IV ріс чутливим хлопчиком, цікавився історією рідної країни, дуже любив читати. Але його оточувала обстановка інтриг і таємних убивств, бояри ображали й принижували хлопчика. Сам Іван згадував: «...родичі мої не піклувалися про мене». Тому в характері Івана уживалися допитливість і підозрілість до людей, сором'язливість і мстивість. В юному князі росла ненависть до жадібних і жорстоких бояр, які піклувалися тільки про власне збагачення й не цікавилися долею країни. Боярська сваволя переконала Івана в тому, що порятунок держави залежить від сили його князівської влади, яка може втихомирити бояр. Захоплені боротьбою одне з одним, бояри не помітили, як поруч із ними виріс новий володар Московської землі.
Іванові IV ще не виповнилося 17 років, а він уже вразив московський двір несподіваною вимогою проголосити його царем, тобто імператором, як правителів Орди або Візантії. Цим московський престол прирівнювався за значущістю до інших монархій Європи. Після вінчання на царство в 1547 р. юний цар доклав чимало зусиль, щоб налагодити управління країною. Іван IV розумів, що в нього самого не вистачить знань і вмінь змінити ситуацію в державі. Тому він прислухався до порад свого найближчого оточення, яке об'єдналося у Вибрану раду.
Вибрана рада, до якої входили бояри, дворяни та митрополит Московський Макарій, провела реформи, які мали зміцнити царську владу й покращити управління царством. У 1549 р. вперше в історії Московської держави був скликаний станово-представницький орган держави — Земський собор. Так Вибрана рада, за прикладом деяких західноєвропейських держав, хотіла посилити центральну владу в царстві, спираючись на підтримку представників народу.
У 1550 р. Земський собор прийняв Судебник — новий збірник основних законів держави. Залежні селяни, за Судебником, могли піти від свого феодала тільки в Юріїв день. Того ж року почало формуватися регулярне військо — стрілецькі полки. Була створена й дворянська «гвардія» царя — «вибрана тисяча». Пізніше Земський собор прийняв загальні правила служби у війську землевласників — бояр і дворян. Вдалося завершити формування нових органів управління державою — приказів. Дворяни й система приказів стали надійною опорою царської влади в боротьбі з боярством.
Земський собор. На відміну від країн Західної Європи, де з посиленням влади монарха значення станово-представницьких органів зменшується, у державі Івана IV Земський собор виникає в умовах досить сильної центральної влади. Тому повноваження соборів були обмежені, вони затверджували рішення царя й Боярської думи, не мали права самостійно приймати закони. У роботі соборів, як правило, брали участь представники бояр, дворян і купців. Простих городян і вільних селян до участі в соборах запрошували дуже рідко.
Реформи Вибраної ради дозволили зміцнити Московське царство.
|
|