|
|
|
|
|
|
|
|
|
побоювалася, що король, збільшивши армію, посилить свою владу. Підсумком війни стала втрата частини Лівонії й установлення шведського контролю над найбільшим польським морським портом — Гданьськом. У 1620 р. почалася війна з Туреччиною, на яку сейм спочатку також відмовився виділяти кошти. Лише після поразки під Цецорою сейм почав готуватися до війни й викликав на допомогу козаків. Турків удалося зупинити тільки в Хотинській битві 1621 р., причому вирішальну роль у ній відіграли козаки. Замість того, щоб подякувати, сейм знову почав наступ на права козацтва.
Політика магнатів і шляхти на українських землях призвела до Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького. Кількаразова поразка польських військ у цій війні продемонструвала всю слабкість Речі Посполитої і стала початком занепаду «шляхетської республіки».
У XVII ст. політика польського сейму послабляла Річ Посполиту.
Запитання й завдання
1. Порівняйте повноваження короля в Речі Посполитій та у Франції. У чому їх основні відмінності? 2. Назвіть причини укладення Люблінської унії. 3. У чому були причини покріпачення селян у Речі Посполитій? 4. Що відрізняло польську шляхту від західноєвропейського нового дворянства? 5. Чим, на вашу думку, можна пояснити перемогу Контрреформації в Речі Посполитій? 6. Охарактеризуйте основні напрямки зовнішньої політики Польщі в XVI ст. 7. Що вплинуло на зміну ситуації в Речі Посполитій у першій половині XVII ст.?
|
|
|
|
|
|
§15. Московська держава в роки правління Івана IV Грозного
Варто пригадати!
Пригадайте, під час правління яких князів відбувалося посилення Московської держави.
Хто був противником створення централізованої Московської держави? У чому полягали особливості розвитку Великого князівства Московського в XV ст.?
1. Московська держава в першій половині XVI ст. У другій половині XV — на початку XVI ст. великі князі московські Іван III (1462—1505) та Василь III (1505—1533) розширили межі своїх володінь. Роздробленість країни була практично подолана. Владі великого князя московського підкорялися всі стани феодальної держави. Великі феодали — бояри, які володіли численними землями — вотчинами, брали активну участь в управлінні князівством. Вони засідали в Боярській Думі — дорадчому органі при
|
|
|
|
|
|
|
|
|