|
Доля українських земель. Сейм у Любліні проходив дуже складно. Поляки вимагали об'єднання князівства й королівства в єдину державу й наполягали на участі в переговорах литовської шляхти. Литовські й православні князі свою шляхту до переговорів не допускали й вимагали найширшої автономії для Литви. Переговори зайшли в глухий кут, литовські магнати стали роз'їжджатися, сподіваючись, що сейм припинить свою роботу. Однак литовська шляхта залишилася, і засідання сейму тривали.
Шляхта попросила захисту в польського короля, і король Сиґізмунд оголосив про приєднання спочатку Волині, а потім Київщини й Брацлавщини до Польщі. Місцевій шляхті були гарантовані права польського дворянства й захист від магнатів. Залишившись без підтримки, литовські магнати були змушені повернутися на Люблінський сейм.
2. Економічний розвиток у XVI ст. На розвиток Речі Посполитої в XVI ст. значний вплив мала «революція цін» у Західній Європі. У цей період у кілька разів збільшилася вартість продовольства, і торговцям стало дуже вигідно вивозити зерно зі Східної Європи й продавати його в Голландії або Англії. Великі й дрібні польські феодали (магнати й шляхта) почали активно торгувати хлібом із Західною Європою. Аби збільшити виробництво зерна, землевласники почали створювати фільварки — великі феодальні господарства, що виготовляли продукцію для продажу. Прагнення самостійно продавати зерно змусило шляхту замінити оброк на панщину. Відпрацювання панщини було значно важчою повинністю, аніж виплата оброку, і залежні селяни втечею рятувалися від феодалів. Магнати й шляхта не хотіли втрачати робочу силу й вимагали від короля заборонити перехід селян. Протягом XVI ст. в Речі Посполитій відбулося закріпачення селянства, хоча в більшості країн Європи кріпосне право було скасоване ще в середні віки.
У XVI ст. розвиток фільваркового господарства в Речі Посполитій призвів до повторного покріпачення селянства.
Королі сприяли розвитку ремесел у польських містах і заохочували переселення в Польщу ремісників з інших країн. Але міста зіткнулися з несподіваними труднощами. Торгівля зерном давала шляхті такий великий дохід, що шляхтичі могли купувати більш якісні закордонні ремісничі товари й предмети розкоші. На вимогу шляхти ввезення товару з-за кордону не обкладалося митом. Це гальмувало розвиток ремісничого виробництва в польських містах.
3. Державний устрій Речі Посполитої в XVI ст. Наприкінці XV ст. в Польському королівстві остаточно сформувалася станово-представницька монархія. Влада короля обмежувалася сеймом, що складався із двох палат: Сенату й Посольської Ізби. До Сенату входили магнати й вищі представники
|
|