|
|
|
|
|
|
|
|
|
Свято Св. Варфоломія. Шлюб Генріха II Бурбона з Маргаритою Валуа мав примирити католиків і протестантів. На весілля в Парижі зібралися найвпливовіші гуґеноти. Ґізи вирішили скористатися нагодою й знищити верхівку гуґенотів. Католики позначили білими хрестами будинки, у яких розташувалися протестанти. У ніч перед святом Св. Варфоломія 24 серпня 1572 р. під звуки дзвонів католики влаштували різанину гуґенотів, безжалісно вбиваючи чоловіків, жінок, дітей. Щоб зберегти своє життя, Генріх Бурбон прийняв католицтво. Побиття гуґенотів по всій країні тривало понад два тижні. Загинули десятки тисяч людей. Генріх Бурбон на три роки опинився під домашнім арештом у королівському палаці.
|
|
|
|
|
|
|
У боях «за віру» загинув цвіт французького дворянства. Війна завдавала численних страждань простому народу. Королівська влада намагалася знайти компроміс між протиборчими сторонами.
У відповідь гуґеноти створили незалежну Конфедерацію з дисциплінованою армією. На противагу їй виникла Католицька ліга, що прагнула підкорити своєму впливу королівську владу й придушити протестантизм. Спроби короля Генріха III (1574— 1589) домогтися миру загострили суперечності між монархом і католиками. Париж відмовився підкорятися королю. Тиск Ґізів був настільки сильним, що король не міг вільно пересуватися країною й довірив охорону палацу швейцарським найманцям. Генріх III був змушений піти на союз із гуґенотами.
У ході релігійних війн протиборчі сторони використовували найбільш підлі й підступні методи. Генріх III запросив герцога Ґіза до Лувра для примирення. Тут за наказом короля його по-звірячому вбили, а в 1589 р. домініканський монах-фанатик заколов отруєним кинджалом Генріха III.
Відтепер єдиним законним королем Франції міг бути тільки Генріх Бурбон. Однак парижани не прийняли короля-єретика. Тривала облога Парижа закінчилася безрезультатно. Зрештою Генріх вирішив знову змінити віру. Йому приписують слова: «Париж вартий меси*». Так Генріх Бурбон під іменем Генріха IV (1589—1610) став першим королем останньої королівської династії в історії Франції. Він примирив виснажену війною країну й провів необхідні реформи з виведення Франції із кризи.
Релігійні війни стали гігантським «кровопусканням» для французького родового дворянства, що сприяло подальшому посиленню абсолютної королівської влади.
|
|
|
|
|
|
* Меса — урочисте католицьке богослужіння, яке, як правило, супроводжувалося подарунками на користь церкви, що викликало різку критику з боку протестантів.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|