|
|
|
|
|
|
|
|
§ 8. Злет і падіння Іспанської держави
|
|
|
|
|
|
До простого народу Рішельє ставився як до робочої худоби, що «псується, якщо тривалий час не працює». Вогнем і мечем перший міністр придушив кілька селянських повстань, що спалахнули в країні.
Зовнішню політику країни Рішельє присвятив боротьбі з Габсбурґами. Він ішов на союз із протестантами й католиками, якщо це відповідало інтересам Бурбонів.
У середині XVII ст. Франція перетворилася на наймогутнішу державу континентальної Європи.
Запитання й завдання
1. Які явища в житті Франції свідчили про розвиток у ній капіталістичних відносин? 2. Які зміни відбулися у дворянському стані Франції в першій половині XVII ст.? 3. Чим відрізнялося «дворянство шпаги» від «дворянства мантії»? 4. Які верстви населення Франції були зацікавлені в сильній королівській владі й зміцненні абсолютизму? 5. Чому протестантизм набув поширення в південних і південно-західних районах Франції? 6. Чому релігійні війни у Франції іноді називають «війною Генріхів»? 7. Чи можна стверджувати, що релігійні війни у Франції закінчилися поразкою протестантів? 8. Дайте визначення термінів і понять: цензива, відкупники, Королівська рада, гуг'еноти, інтенданти. 9. Порівняйте фрагмент тексту «Політичного заповіту» Рішельє з текстом пункту 5 підручника. Чи вдалося першому міністрові виконати свої обіцянки?
|
|
|
|
|
|
§ 8. Злет і падіння Іспанської держави
Варто пригадати! Коли виникли комуни? Що таке кортеси? Із якими подіями пов'язане утворення єдиної Іспанської держави наприкінці XV ст.?
1. «Золотий вік» — саме так іноді називають XVI ст. в історії Іспанії. Для яких же верств населення початок Нового часу став «золотим»?
Насамперед, зміцнилася іспанська абсолютна монархія, яку підтримували найбільш впливові сили країни. Аристократичне дворянство — гранди — втратило колишню політичну незалежність, але воно було наближене до двору, й багато хто переселився до столиці. Родові дворяни одержували з рук короля титули, звання, пенсії. За сприяння держави гранди стали найбільшими землевласниками.
Головною силою, на яку спиралася іспанська монархія в армії, на флоті й у державному управлінні, стало дрібне й середнє дворянство — ідальго. Вони були в перших лавах конкістадорів, обіймали важливі посади в колоніальній адміністрації. Через їхні руки проходили багатства пограбованих колоній.
|
|
|
|
|
|
|
|
|