| |
дворянства розорилася. Усі свої надії вони пов'язували з королівською службою в армії, на флоті й при дворі. Ділові буржуа купували собі дворянські звання, одержували посади в королівській адміністрації, судах, рахункових палатах. Королівських чиновників — вихідців із буржуазії — стали називати «дворянством мантії».
Буржуазія, яка щойно зародилася у Франції, зміцнила свої позиції у фінансовій сфері. Банкіри поповнювали своїми кредитами державну скарбницю й одержували необхідну підтримку з боку королівської влади. Іноді буржуа викуповували в держави право збору податків із населення. Відкупники виплачували наперед суму податку, але «вичавлювали» з народу значно більше, аніж було передбачено, одержуючи при цьому високі відсотки за свою «працю».
Подальший розвиток Франції багато в чому залежав від сильної і стабільної королівської влади.
2. Французький абсолютизм. Особливо багато для зміцнення влади монарха зробив Франціск І (1515—1547). «Бо така наша воля» — так тепер починалася більшість королівських указів. Радився монарх тільки зі своїм найближчим оточенням, тобто з людьми, які входили до Королівської ради. Генеральні штати скликалися вкрай рідко.
Франціск І відстояв незалежність французької церкви від Риму. По суті, католицька церква у Франції перебувала під контролем короля, й Папа лише «затверджував» королівські розпорядження й призначення єпископів. При цьому король був у поглядах твердим католиком, переслідував протестантів і брав участь у публічних стратах єретиків. Безуспішні війни знекровили Францію, королівська скарбниця спорожніла, а державний борг досяг небачених раніше розмірів.
«Загублено все, крім честі». Франціск І Французький і Карл V Іспанський вели запеклу боротьбу за панування в Європі. Кожен із них мав династичне право зайняти трон Священної Римської імперії. Курфюрсти зробили вибір на користь іспанського короля. Тривалий час Франція й Іспанія вели одна з одною спустошливі Італійські війни (1494—1559). Франціск І намагався підкорити собі багаті північноіталійські держави й установити контроль над Римом. В одному з боїв під Франціском І упав кінь, і король потрапив у полон. «Загублено все, крім честі»,— написав монарх своїй матері. Він дав клятву на Євангелії виконати умови, висунуті Карлом V, і був відпущений до Парижа. Повернувшись на батьківщину, Франціск не виконав жодної зі своїх обіцянок.
|
|