|
Рис. 4. Філіпп II Рис. 5. Битва під Лепанто
Затворник Ескоріала. Гордий і підступний, Філіпп II мав чудову пам'ять і надзвичайну працездатність. Особисте життя монарха склалося драматично. Він пережив чотирьох дружин і змову власного сина Дона Карлоса. Але всі свої сили й можливості він спрямував на зміцнення католицької монархії, мріючи про світове панування Іспанії. На відміну від батька, Філіпп II рідко залишав Ескоріал. Він намагався особисто управляти величезною державою і при цьому широко використовував інформаторів і донощиків. У країні запанувала атмосфера загальної недовіри й підозрілості.
Філіпп II був ревним католиком. Він створив у країні терористичний режим і безжалісно переслідував єретиків (лютеран, кальвіністів) та всіх нехристиян. Девізом Філіппа II стали слова: «Я волію зовсім не мати підданих, аніж мати за таких єретиків». На славу церкви в роки його правління було проведено понад 100 автодафе — урочисто влаштованих масових страт єретиків. Під час таких «церемоній» на багаття інквізиції відправляли до 90 осіб одночасно.
У зовнішній політиці Філіпп II спробував зупинити наступ на Європу турків-османів, які захопили Балканський півострів й Угорщину. Турецькі кораблі становили загрозу для Італії. У 1571 р. об'єднаний флот Іспанії та Венеції, очолюваний братом іспанського короля доном Хуаном Австрійським, вийшов назустріч ворогу.
Битва під Лепанто. Неподалік грецького узбережжя дону Хуану вдалося заблокувати турецький флот у затоці Лепанто й позбавити його можливості для маневру. У християн було 208 кораблів, у тому числі шість «плаваючих фортець» — галеасів, озброєних гарматами. Турецька ескадра налічувала понад 230 бойових кораблів. Битва під Лепанто була останньою грандіозною битвою гребних суден у світовій історії. Результат битви визначили ураганний гарматний вогонь із кораблів християн, а також безстрашні дії іспанських піхотинців, які брали на абордаж кораблі ворога. У турецькій ескадрі врятувалися втечею лише 30 галер. Османи втратили 30 тис. убитими й пораненими. Було звільнено 15 тис. галерних рабів-християн. Європа аплодувала Філіппові II — захиснику від мусульманського вторгнення.
|
|