|
Підбиваємо підсумки
У ранній Новий час східні цивілізації перебували в стані стагнації — у своєму суспільно-політичному розвитку вони стояли на місці й задовольнялися колишніми досягненнями. За темпами розвитку Схід значно поступався передовим країнам Європи. У XVI— XVIII ст. в результаті бурхливого розвитку європейських держав, що прагнули світового панування, знову загострився конфлікт цивілізацій.
Мусульманський світ було розколото гострим релігійним протистоянням між шиїтами та сунітами. Крім того, Персія, Османська імперія, держава Великих Моголів, послаблюючі одна одну, вели нескінченні кровопролитні війни за домінуючі позиції в Азії та лідерство серед мусульманських країн світу.
У XVII ст. проявляються перші ознаки глибокої кризи османського суспільства й держави. «Революція цін» у Європі, поява великих і могутніх феодалів-аянів, запекла національно-визвольна боротьба нескорених народів — усе це звело нанівець колишню могутність турецької держави. Часом турецькі султани ставали маріонетками в руках яничарів та окремих груп феодалів. Османська імперія була змушена припинити нові завоювання та намагалась лише зберегти контроль над раніше захопленими землями й країнами.
Після розпаду імперії Великих Моголів Індія була роз'єднана на безліч невеликих князівств. Розвиток країни гальмувався соціальними забобонами й релігійними традиціями. Із новою силою спалахнула боротьба між індусами й мусульманами. Надзвичайно багата, але роздроблена країна з часом стала жертвою колоніальних завоювань європейських держав і перш за все Англії.
У середині XVII ст. китайська імперія Мін вичерпала можливості історичного розвитку. Безконтрольна деспотія та величезний бюрократичний апарат працювали лише на себе. Економіка країни перебувала в стані глибокої кризи, простолюд Китаю, обтяжений податками, жебракував. Жорстока Селянська війна та вторгнення маньчжурів поклали край імперії Мін. Нова іноземна династія Цин на деякий час стабілізувала становище країни, але не могла відповісти на виклики Нового часу та запропонувати прогресивні на той час шляхи розвитку великої цивілізації. Китай залишився єдиною великою країною Сходу, яка не знала влади з боку європейських правителів. Маючи величезні можливості й людські ресурси, китайська імперія Цин спробувала «зачинитися» від впливу Нового часу. Таким чином, вона виявилася пасивним учасником основних подій світової історії.
|
|
|