|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Особливих успіхів досягла художня культура Китаю, особливо живопис. Образотворчі прийоми китайського живопису не схожі на європейське мистецтво. Китайський художник прагнув не стільки відбити навколишній світ, скільки за допомогою фарб осягнути його таємниці: «умістити весь світ речей у крихітний простір серця».
Унікальна китайська культура демонструє безперервність свого розвитку з найдавніших часів до наших днів. Китайці завжди залишалися вірними своїм традиціям, які виявлялися в повсякденному житті, їжі й одязі. У XVII ст. європейці-мандрівники відзначали, що в Китаї «крій одягу рідко змінюється через моду або чиюсь примху. Одяг відповідає статусу людини й порі року, у яку вона його носить; і він завжди шиється однаково. Навіть у жінок майже не буває нових мод, хіба що в розміщенні квітів та інших прикрас, які вони носять на голові». Сільські жителі та простолюд завжди виготовляли свій одяг із найрізнобарвнішої бавовняної тканини; насправді це була довга сорочка, звужена в талії.
Працьовитий і талановитий китайський народ зробив великий внесок до скарбниці світової культури.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Заборонене місто, оточене каналом і високими стінами, було осередком імператорських володінь у Пекіні. Особливою пишнотою відрізнявся палацовий комплекс Гугун. Він налічував понад 9 тис. будівель (палаци, палати, храми, зали, альтанки тощо). Головний вхід у Заборонене місто прикрашали ворота Тяньаньминь («ворота небесного спокою»). Над ними велично здіймалася надбрамна вежа з дахом, укритим глазурованою черепицею. У величезному залі Тронної палати проходили врочисті державні церемонії та свята, підписувалися імператорські укази. Вона сягала заввишки 35 м, а її площа становила 2300 м2 (тут могли б розміститися 45 класних кімнат).
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|