|
Ті, хто витримували іспит в імператорському палаці, одержували призначення в академію наук. В історії Китаю жодна інша соціальна група не могла зрівнятися з ученими-чиновниками за впливом на суспільство.
Велику роль відігравав суд. Тут розглядали справу, вислуховували позивача й відповідача, опитували свідків. Жінки могли давати свідчення тільки під тортурами. Суд ухвалював вирок. Зазвичай карали ударами ціпком (легким або важким), каторжними роботами або стратою. Імператор міг помилувати або змінити покарання.
«Небо високо, імператор далеко». Для переважної більшості китайців імператор перебував так само далеко, як і небо. У повсякденному житті звичайний китаєць залежав від старости громади й начальника повіту. Староста головою відповідав за своєчасну сплату податків і виконання всіх трудових повинностей. Від нього залежав розподіл податків усередині сільської та міської громади.
Китай — неповторна цивілізація Сходу, на яку культура Заходу не мала значного впливу.
2. Занепад династії Мін (1368—1644). Династія Мін (у перекладі означає «світло») виникла в результаті скинення ненависного монгольського режиму Юань. Першим імператорам Мін удалося відродити колишню велич Китаю. Кінець XV — перша половина XVI ст. був періодом миру й розквіту Китаю.
Морські експедиції до Індійського океану (1405—1433). За наказом імператора Юн-Ле в Китаї побудували небачений океанський флот: 60 величезних чотирипалубних фрегатів. Такий корабель вміщував майже 1 тис. осіб екіпажу та воїнів, а також велику кількість вантажу. Під керівництвом адмірала Чжен Хе китайці здійснили шість морських експедицій до країн Індійського океану. Китайський флот демонстрував міць і велич імперії в Індонезії, Філіппінах, в Індії та Цейлоні, у країнах Перської затоки й Східної Африки. Після смерті Юн-Ле і Чжен Хе експедиції припинилися, а фрегати розібрали на дрова. Таким чином, китайці на десятиліття випередили європейську епоху Великих географічних відкриттів. Однак демонстрація міці Китаю нічим не завершилася. Китайці не засновували торговельних факторій і не захоплювали колоній.
Тривале правління імператора Ван Лі (1573—1620) збіглося з наростаючою кризою династії Мін. Витрати на утримування двору, уряду й армії постійно зростали. У гробниці імператора археологи знайшли численні скарби. Китайський деспот міг дозволити собі закопувати в землю величезні багатства. А в цей час народ, обтяжений податками й трудовими повинностями, злидарював. Багата країна перебувала на межі голоду.
Останні кошти імперії були витрачені на дуже невдалі війни з монголами. Значні зусилля знадобилися для перемоги над Японією у тривалій війні за панування в Кореї.
|
|