|
1. Китайська держава. Тисячолітні традиції китайської цивілізації мали значний вплив на розвиток китайської держави в XV— XVII ст. Важливе місце в державній системі Китаю посідав імператор. При сходженні на престол «Син Неба» приймав нове тронне ім'я, яке означало девіз його правління: «Істинна доброчесність», «Спокій, гідний захоплення». Імператор мав необмежену владу, був джерелом закону, «батьком» для всіх своїх підданих. Імператорський двір налічував десятки тисяч людей. Вони забезпечували гідне життя правителя, виконували будь-яке його бажання, а також охороняли імператора, його численних дружин, дітей і родичів. Однак основою китайської держави був великий апарат чиновників. Управляти величезною імперією, що простяглася по всій Східній Азії, було нелегко. Уряд, що складався з шести міністерств та інших відомств, виробляв загальну політику виконання імператорської волі. Китай був поділений на провінції, області, повіти. Усіх чиновників призначали зі столиці. Вони стежили за виконанням законів, підтримували порядок і чинили суд. Чиновники звільнялися від сплати податків і трудових повин-ностей, користувалися іншими пільгами й привілеями. Обійняти державну посаду можна було після складення іспиту. На іспитах майбутні чиновники показували свої знання конфуціанського вчення, історії, літератури тощо. Іспити регулярно проходили на всіх рівнях — від повіту до столиці. Чиновником міг стати талановитий і працездатний виходець із народу.
|
Рис. 1. Виробництво порцеляни
|
|