|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Могутність і занепад держави Великих Моголів. «Золотим віком» Моголів називають час правління онука Бабура, падишаха Джелал-ад-Діна Акбара (1542—1605), який керував державою з 13-річного віку. Мудрий і рішучий правитель був жорстоким завойовником. За час його правління Моголи підкорили собі практично всю Індію. Державну скарбницю поповнили казкові скарби захоплених індійських князівств. У внутрішній політиці Акбар запровадив розумну систему податків, розміри яких заборонив збільшувати під страхом смерті. Політика Акбара зміцнювала централізовану державу. Він установив єдину систему мір і ваги, провів грошову й адміністративну реформи.
|
|
|
|
|
|
Держава Виджаянагар. Небезпечним і сильним противником Акбара було князівство Виджаянагар (Південний Індостан). Державу очолював спадкоємний правитель махараджа. Провінціями величезної держави управляли віддані махараджі намісники, що отримували владу від правителя.
Виджаянагар було найбільшою індуською державою, що успішно воювала з мусульманськими князівствами. Селянські громади виплачували правителеві 1 /3 урожаю. Однак основу могутності махараджі становили багаті міста-фортеці. Вони вели дуже прибуткову заморську торгівлю тканинами, коралами, перлами, міддю, рабами, слоновою кісткою та прянощами. Доходи від торгівлі махараджі використовували для зміцнення своєї могутності та утримування великої та боєздатної армії. Перські й португальські мандрівники розповідали, що в махараджі було військо в 50 тис. солдатів і 1000 «схожих на демонів слонів розміром із гору».
Акбар розгромив князівство та спалив його столицю — місто Виджаянагар. Після розгрому Моголів князівство більше не змогло відновити колишню велич.
У XVI — першій половині XVII ст. Великі Моголи були одними з наймогутніших правителів світу.
|
|
|
|
|
|
|
Тадж-Махал — перлина Сходу. У шаха Джа-хана була надзвичайно вродлива дружина Мумтаз Махал, яку він дуже кохав. Вірна дружина й мудра порадниця правителя померла від раптової хвороби. Смерть коханої дружини дуже вразила шаха. Він заприсяг побудувати мавзолей, гідний їхнього кохання. Десятки тисяч будівельників були залучені до небувалого будівництва. Білосніжний мармур для гробниці видобували за 300 км від Делі й доставляли в столицю. Протягом вісімнадцяти років будівництво не припинялося ні на день. Мавзолей Тадж-Махал («вінець Моголів») став вершиною архітектурного мистецтва епохи Моголів. Його особливостями є досконалість пропорцій, легкість і краса обрисів. Невипадково Тадж-Махал вважають одним із чудес світу.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|