|
яка стоїть над законом, захищав ідеї рівності прав усіх громадян, гарантії основних громадянських прав і свобод. Основою добробуту держави Монтеск'є, слідом за Локком, вважав принцип поділу влади. Але французький мислитель розвинув і впорядкував ідею англійського філософа.
Монтеск'є запропонував розділити державну владу на три рівні гілки, які будуть урівноважувати одна одну й не дозволять жодній із них посилитися й установити абсолютне правління. Перша гілка влади — законодавча — має приймати закони. Це парламент, нижню палату якого обирає народ. Друга гілка влади має виконувати закони — це виконавча влада, на чолі якої стоїть король. Третя гілка влади має стежити за дотриманням законів — це судова влада, представлена судом присяжних. Якщо три гілки влади будуть перебувати в рівновазі, то держава зможе справедливо управляти народом. Зразком такої держави Монтеск'є вважав Англію з її парламентською монархією.
Ідеї Монтеск'є про поділ влади швидко знайшли прихильників у більшості країн Європи й стали основним принципом сучасної демократичної держави.
Син суддівського чиновника Вольтер (1694—1778) не був творцем нових теорій про устрій справедливого суспільства, але саме його гостре перо вплинуло на неймовірну популярність ідей Просвітництва в Європі. За свої погляди Вольтер зазнавав переслідувань, сидів у паризькій в'язниці, неодноразово змушений був переховуватися за кордоном. Його книги спалювали, а його самого проклинала католицька церква. Але саме Вольтер став «вождем суспільної думки», і з ним вважали за велику честь листуватися й зустрічатися монархи провідних європейских країн.
У своїх творах Вольтер різко критикував привілеї дворянства й самоправство королів. Він виступав на захист рівності прав усіх громадян, недоторканності приватної власності. Відомий вираз Вольтера — «Я не поділяю ваших переконань, але віддам життя за те, щоб ви могли їх висловити» — підкреслює ставлення великого мислителя до свободи й прав людини.
Особливо гострій критиці піддавав Вольтер церкву, вважаючи її винуватицею безлічі лих людства. Мислитель навіть закликав: «Роздавити гадину!», тобто знищити католицьку церкву. Але великий просвітитель наполягав на збереженні релігії — віри в Бога, тому що вважав, що тільки страх перед Богом заважає простому народу виявляти свої найгірші якості. Вольтер узагалі без поваги ставився до простих людей, був противником поширення ідей Просвітництва серед міських низів: «...коли чернь починає розмірковувати — усе загинуло». Зміни в державі мають відбуватися не в ході революції, а шляхом реформ
|
|