|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Прогрес у точних науках підштовхнув інтерес до устрою суспільства й держави. Релігійне пояснення непорушності феодальної станової держави вже не влаштовувало вчених. Першими розпочали дослідження суспільства англійці, адже в Англії раніше, ніж в інших країнах, революція XVII ст. змінила державний устрій. Англійський філософ Джон Локк (1632—1704) наприкінці XVII ст. виступив із рішучою критикою абсолютної монархії і обґрунтував справедливість парламентського правління в Англії.
Зародившись в Англії, ідеї Просвітництва швидко поширилися в більшості країн Європи. Найвищого розквіту вони досягли у Франції.
|
|
|
|
|
|
|
2. Погляди просвітителів. Серед мислителів епохи Просвітництва виділяють імена трьох французьких філософів: Монтеск'е, Вольтер і Руссо, яких називають «великими просвітителями». Саме їхні ідеї набули світової популярності й стали основою теорій суспільного устрою багатьох держав у майбутньому.
Граф Шарль Монтеск'е (1689—1755), представник давнього дворянського роду, за всіма ознаками мав стати захисником феодалізму й абсолютної монархії. Але допитливий розум ученого відкрив йому всі недоліки французької держави й підштовхнув до пошуку виходу з глухого кута, у якому опинилася французька абсолютна монархія. У 1748 р. Монтеск'е опублікував у Женеві працю «Про дух законів», у якій виклав свої погляди на виникнення й устрій держави. Праця була видана без прізвища автора — анонімно, тому що багато ідей Монтеск'е могли викликати переслідування з боку королівської влади й католицької церкви.
Французький просвітитель відкидав учення церкви про те, що все у світі розвивається з волі Бога. На думку Монтеск'е, на долю народів дуже впливали розташування й розміри держави — географічне середовище. Але вчений не вважав, що народ не може змінити свою долю. Шляхом реформ можна домогтися створення справедливої держави, у якій добробут людей буде базуватися на дотриманні законів. Монтеск'є виступав проти абсолютної монархії,
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|