|
Рис. 5. Карикатура, яка зображує примусове навернення гуґенотів у католицтво Рис. 6. Французькі солдати сове навернення гуґенотів у католицтво
підтримував французькі торговельні компанії: Ост-Індську, Вест-Індську, Левантійську. Дбаючи про процвітання країни, Кольбер заснував французьку Академію наук, Академію архітектури. Але витрати короля й королівського двору, які весь час зростали, спустошували скарбницю, й багато реформ Кольбера не були закінчені. Після смерті генерального контролера фінансів Людовік XIV почав втручатися у внутрішню політику, й ситуація у Франції погіршилася.
Король самостійно запроваджував нові податки й інші побори. Для підтримки королівської влади у Франції була створена постійна поліція, яка уважно стежила за проявами невдоволення в суспільстві. Будь-які спроби висловити обурення жорстоко придушувалися. Особливо активно влада переслідувала французьких кальвіністів — гуґенотів, які виступали проти будь-якої абсолютної влади. У 1685 р. Людовік XIV скасував Нантський едикт і відкрито почав примушувати гуґенотів переходити в католицтво. Десятки тисяч протестантів опинилися у в'язницях, ще більше втекли з країни. Дії французького монарха обурили навіть Папу Римського, але «король-сонце» міг дозволити собі все що завгодно.
За блиск Версаля й величезну армію розплачувався третій стан — городяни й селяни. Особливо тяжким було життя селян, які крім феодальних повинностей змушені були платити зростаючі податки до скарбниці. Для збору податків іноді доводилося використовувати регулярну армію. Будь-які селянські виступи нещадно придушувалися.
Становище городян, особливо буржуазії, було трохи кращим, але постійна нестача коштів змушувала короля збільшувати побори і з буржуазії, що гальмувало економічний розвиток країни. Багато власників мануфактур і простих ремісників розорялися, розвиток промисловості у Франції сповільнився.
|
|