|
У той час як на європейському заході вирували релігійні війни та піднімала голову молода буржуазія, на сході Європи теж відбулися важливі зміни. Дві держави — Польща та Московське царство — значно розширили свої володіння. Більшість народів Східної Європи опинилися в залежності від цих країн. Однак зміцнення Московського царства та Польщі було досягнуто різними шляхами. Порівняння розвитку двох сусідніх країн яскраво демонструє, як відмінні умови в кожній країні вплинули на становлення державної влади. Якщо Польща є прикладом держави, у якій феодали домоглися переваги над владою монарха, то в Московському царстві саме монарх підкорив собі все населення країни. Але, незважаючи на численні відмінності, обидві країни об'єднувало панування феодальних відносин у їх найгіршому прояві — кріпацтво. Тому ні в Польщі, ні в Московському царстві не відбулося стрімкого розвитку мануфактурного виробництва, не з'явилося великої кількості власної буржуазії. Обидві країни починають поступово відставати в розвитку від країн Західної Європи.
Панування феодальних відносин стримувало розвиток Польщі та Московського царства.
Обидві держави намагалися розширити свій вплив на сусідні країни. Московське царство поступово просувалося на схід, а Польща остаточно підкорила німецькі володіння на півночі. Але найбільш привабливими польські королі та московські царі вважали землі між двома державами, тому протистояння між ними було неминучим. Боротьба між Польщею та Московським царством за право володарювати на сході Європи призвела до постійних сутичок між двома країнами, які суттєво вплинули на їх розвиток і взаємовідносини католицької та православної цивілізацій.
|
|
