| |
Папа оголосив учення Лютера єрессю. Спроби вмовити Лютера зректися своїх поглядів закінчилися провалом. Своїм опонентам він пропонував спростувати його погляди текстом Біблії, який знав напам'ять. У відповідь на спалення його книг церквою Лютер спалив папську буллу, а Папу оголосив Антихристом.
Користуючись гарантіями недоторканності, у 1521 р. Лютер прибув на рейхстаг у Вормсі. Народ зустрічав його з радістю. На засіданнях рейхстагу Лютер непохитно відстоював свої переконання. Обурений імператор залишив зал засідань. По дорозі додому озброєні люди захопили Лютера й відвезли в невідомому напрямку. Так заступник Лютера курфюрст Фрідріх Мудрий врятував його від розправи й сховав у своєму замку під ім'ям «рицаря Георга». Тут Лютер уперше переклав із латини німецькою мовою текст Нового Заповіту. Тільки за життя реформатора цей переклад видавали понад 420 разів. Доступний і зрозумілий текст Євангелія став потужною зброєю в боротьбі проти католицизму й за поширення лютеранства.
Лютер вважав, що Реформацію повинні здійснити німецькі князі. Але на його заклик відгукнулися широкі верстви населення Німеччини. Однак єдності в поглядах на цілі й результати Реформації серед її учасників не було.
5. Народна Реформація. У 1522 р. на «війну проти попів» піднялися загони німецьких рицарів, які хотіли розбагатіти за рахунок захоплення церковних володінь. Цей виступ був рішуче придушений князями, Ульріх фон Гуттен утік за кордон, де незабаром помер.
Найрішучішим прихильником Реформації був мандрівний проповідник Томас Мюнцер (1489—1525). «Час диспутів минув,— вважав Мюнцер. Він обвинувачував Лютера в нерішучості й
|
|
