|
навчав, що все, чим володіють люди, є милістю Божою. Неробочим днем вважалася тільки неділя, яку слід було присвячувати благочестивим молитвам. Ідеї цвінґліанства набули поширення в деяких швейцарських кантонах і сусідніх німецьких князівствах. У ході збройної боротьби за свої ідеї Цвінґлі загинув.
Виходець із Франції Жан Кальвін (1509—1564) став засновником кальвінізму — одного з найрадикальніших рухів протестантизму. Будучи прихильником реформаційних ідей Лютера й Цвінґлі, Жан Кальвін зазнав гонінь на батьківщині й утік до Швейцарії. Тут опублікували його головну працю — «Напучення в християнській вірі». У 1536 р. магістрат Женеви запросив його в місто для проповіді.
Які ж ідеї Кальвіна зацікавили жителів Женеви?
Жан Кальвін висунув ідею про «божественне приречення». На його думку, Господь заздалегідь призначив душу кожної людини для блаженства в раю або вічної муки в пеклі. Це рішення непорушне й абсолютне. Ніякими помислами або «добрими справами» змінити волю Господню неможливо. Тільки діяльне життя «во славу Божу», успіхи в справах (ремеслі, торгівлі, землеробстві) свідчать про обраність душі до порятунку, — стверджував Кальвін.
Виконуючи місію «міністра Божого», Кальвін докорінно змінив життя в місті. Із Женеви вигнали єпископа, закрили монастирі, конфіскували все церковне майно. У місті заборонили свята, ігри й танці. Засуджувалася також надмірність у їжі й одязі. Жителі міста, доводячи свою «обраність», увесь свій час мали присвячувати праці й молитві. За поведінкою городян стежили спеціальні пастори (наставники в Слові Божому) і старшини. Міська влада заохочувала ощадливість і скромність у побуті. Приватна власність проголошувалася непорушним «Божим дарунком».
За порушення встановленого Кальвіном порядку накладалися штрафи й інші покарання. Найманство, як небажане Богом заняття, заборонили. Будь-яке інакомислення переслідувалося. За час правління Кальвіна в Женеві до страти були засуджені 58 осіб. До них належав вільнодумець і видатний лікар Міґель Сервет (1511 —1553). Він утік до Швейцарії від переслідувань католиків, але в Женеві на вимогу Кальвіна був засуджений до спалення на багатті. Влада й авторитет Кальвіна в місті були настільки великими, що його називали «женевським Папою».
Кальвінізм виражав інтереси найбільш активної частини буржуазії, яка зароджувалася, і набув значного поширення в Європі.
|
|