| |
з'являються дорогі меблі з рідкісних порід дерева, привезених із колоній. Помешкання освітлювалися різноманітними свічками й масляними лампами. Але навіть у таких будинках ванна кімната в XVII—XVIII ст. залишалася рідкістю.
У містах Європи раннього Нового часу було мало суспільних і приватних лазень. Відсутність щоденної гігієни призводила до швидкого поширення захворювань. Люди різного статку й суспільного становища однаково страждали від бліх, вошей і клопів. Лікарі прописували миття в лазні як лікувальний засіб. Іншим було становище у Східній Європі Тут збереглася традиція користування суспільними або приватними лазнями як природна потреба.
5. Одяг. Мода. Косметика. Як і завжди, одяг людини свідчив про її становище в суспільстві. Для простої людини одяг був необхідним захистом від холоду й негоди, він мав бути практичним і зручним під час роботи. Тому переважав костюм із недорогого полотна й грубої вовни. Багато селян використовували для пошиття одягу полотно домашнього виробництва. Тканини фарбували природними барвниками. Наприклад, як чорну фарбу використовували кору дуба.
Людина заможна і впливова мала потребу у великій кількості дорогого одягу, щоб за його допомогою утверджувати свій соціальний статус. При дворі французького короля Генріха IV (1589—1610) людину не вважали заможною, якщо в неї не було 25—ЗО туалетів різного фасону, які вона мусила міняти щодня. Аристократи й багатії уважно стежили за модою. У цей час у Європі поступово формуються національні моди: французька, англійська, італійська.
В епоху раннього італійського Відродження переважав розкішний костюм із золотим і срібним шиттям із яскравих і дорогих тканин: парчі, атласу й оксамиту. У XVI—XVII ст. віддавали перевагу більш стриманому
|
|
|
