| |
3. Харчування. У період від XV до XVIII ст. їжа простих людей складалася в основному з рослинних продуктів. Скорочення споживання м'яса в Європі було пов'язане з різким зростанням народонаселення. Селянин харчувався переважно просом або кукурудзою, раз на тиждень їв м'ясо, а на ринок ніс кращу частину своєї продукції: пшеницю, яйця, птицю, цапенят, телят, ягнят.
На початку XVII ст. працівники мідних рудників у Верхній Саксонії (Німеччина) могли на свій заробіток харчуватися лише хлібом, кашею й овочами. А нюрнберзькі ткачі-підмайстри скаржилися, що одержують м'ясо лише тричі на тиждень. Солонина (солона яловичина або свинина) входила до убогого м'ясного раціону європейської бідноти від Франції до Росії.
Основними продуктами харчування простого люду були сир і риба. У той час у річках ще було багато риби. Луара славилася своїми лососями й коропами, а Рейн — окунями. Води північних морів були багаті на оселедці. Народними напоями були пиво й вино. Різноманітні сорти пива пили в країнах Північної Європи. В Іспанії, Португалії, Італії і Франції віддавали перевагу вину, що було доступне всім верствам населення. У країнах Східної Європи пили квас. Для готування їжі використовували місцеві прянощі: тім'ян, майоран, лавровий лист, аніс, часник.
Багаті й знатні люди обмежень у їжі не знали. Столи аристократії ломилися від вишуканої і дорогої їжі. В особливі соуси додавалися рідкісні продукти: перець, мигдаль, амбра, розова вода тощо. «Багатими» вважалися страви, приготовані з великою кількістю прянощів: корицею, гвоздикою, мускусним горіхом, імбиром.
Уже в XVI ст. загальноприйнятим стає використання за столом ложки. Кожний співтрапезник мав персональний кубок, свою тарілку (олов'яну або дерев'яну, золоту або срібну). Поступово європейці звикли користуватися виделкою. Багато страв їли руками, особливо це стосувалося м'ясної їжі, яка переважала за столом. Тому в деяких будинках під час їжі прислуга часто подавала посудини «для миття рук».
Солодке життя. Фламандський картограф Ортелій у 1572 р. писав: «Цукор, який раніше можна було дістати тільки в крамницях аптекарів, що тримали його для хворих, тепер поглинають через обжерливість. Те, що колись служило ліками, служить нам їжею». Цукор у деяких європейських країнах залишався розкішшю до кінця XVI ст.
Екзотичним фруктом вважалися апельсини. Їх зберігали як цінність від Різдва до травня. У кращих європейських будинках подавали арабську каву, мексиканський шоколад, китайський чай. Уживання міцних
|
|