|
податками й іншими поборами вилилося в 1648 р. в потужний виступ проти абсолютної влади короля — Фронду («праща»). Паризька буржуазія і «дворянство мантії» вимагали собі прав контролю над податками й призначенням королівських чиновників. їх вимоги підтримали прості парижани, і в столиці почали споруджуватися барикади. Фронда охопила деякі провінції Франції, королівський двір утік із міста, до Парижа підійшли вірні королеві війська. Але в 1649 р. лідери Фронди, налякані розмахом народного руху, уклали угоду з владою, і кількість виступів зменшилася.
На відміну від Англії боротьбу з королівською владою не підтримали більшість французьких дворян. Фронда не мала такого впливу в країні, як дії англійського парламенту. У Франції був відсутнім і потужний протестантський рух, як у випадку з англійськими пуританами. Тому влада короля витримала випробування Фрондою.
«Фронда принців». Виступом проти королівської влади вирішила скористатися феодальна аристократія, практично розгромлена за часів Рішельє. У 1650 р. почалася «Фронда принців» — виступ знаті під керівництвом родичів короля — принців крові. Аристократи теж прагнули домогтися обмеження королівської влади, але тільки у власних інтересах. їх цікавили вигідні посади, збільшення власних володінь і доходів. Однак королівська влада була достатньо сильною, і згодом «Фронда принців» була повністю придушена.
Поразка Фронди у Франції продемонструвала силу абсолютної монархії.
2. Абсолютна монархія Людовіка XIV. Поразка Фронди привела до подальшого зміцнення королівської влади. Цим скористався король Людовік XIV, який у 1661 р. оголосив, що буде управляти державою самостійно. За часів Людовіка XIV абсолютна монархія у Франції досягла найвищого розквіту. Король відверто заявляв: «Держава — це я». Владі короля підкорялося все населення країни: від селянина до герцога.
Людовік XIV управляв країною за допомогою великої кількості чиновників і сильної армії, що придушувала будь-які заколоти. Але основою влади короля залишалася підтримка його дворянством, чиї інтереси Людовік XIV дбайливо оберігав і створював умови для його збагачення. Французькі дворяни рідко турбувалися про покращення господарства, і їхні доходи від землі постійно знижувалися. Тому провінційні дворяни йшли на службу в армії — часті війни давали їм великі прибутки. Багатьох дворян король влаштовував на різні посади при дворі. Більшість придворних посад не мали жодного значення, але з їхньою допомогою Людовік XIV забезпечував дохід багатьом дворянам. Посади були найнеймовірнішими: одні придворні будили короля, інші одягали його, треті супроводжували на сніданок. Придворні, очікуючи
|
|