|
|
У відповідь на терор у країні розгорнулася партизанська війна. У лісах Фландрії і Геннегау ховалися лісові гези. їхні зухвалі напади наганяли жах на іспанських солдатів і чиновників. Морські гези, які базувалися в англійських портах, безстрашно атакували величезні іспанські галеаси й прибережні гарнізони, паралізувавши морське сполучення між Іспанією та Нідерландами.
Принц Вільгельм очолив боротьбу нідерландського народу за свободу й незалежність. Він перейшов у кальвінізм, але завжди відстоював право на свободу віросповідання. Після вторгнення армії Альби в Нідерланди він переховувався в Німеччині. Принц був поганим полководцем, але прекрасним дипломатом. Він шукав і знаходив підтримку серед своїх родичів — німецьких князів, а також французьких гугенотів, давніх ворогів Габсбурґів. Кілька разів Вільгельм Оранський організовував вторгнення найманих військ у Нідерланди для боротьби проти іспанців. Але добре навчена іспанська армія відбивала ці напади.
У 1571 р. герцог Альба запровадив на території Нідерландів алькабалу — додатковий 10%-й податок на кожну торговельну угоду. Цей середньовічний податок паралізував економіку країни, у якій товари переходили з рук у руки кілька разів. Великі банки й дрібні крамарі зазнавали колосальних збитків. Запровадження алькабали переповнило чашу терпіння народу.
Навесні 1572 р. морські гези захопили місто Бриль у Зеландії, що стало сигналом до початку визвольної війни. На збройну боротьбу з іспанським пануванням піднялися протестанти й католики, дворяни й селяни, ремісники й торговці, священики й моряки.
Війна за незалежність Нідерландів стала спільною і охопила значну частину країни.
Намісник Альба, як і колись, спробував придушити повстання за допомогою сили, жорстокості й страт, які не припинялися. Іспанські війська взяли в облогу великі міста — центри повстання Харлем, Алкмар, Лейден. Захисники міст потерпали від страшних нестатків і голоду. Але вони були готові «з'їсти свою ліву руку, щоб
|
|
|