Переглянути всі підручники
<< < 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 > >>

 

2. «Вівці з'їли людей». Для середньовічного феодала-лорда основну цінність становили селяни, які обробляли панську землю, виплачували феодальну ренту й виконували повинності. Селяни — фрігольдери були вільними людьми, для яких умови користування панською землею не змінювалися. Але більшість селян були нопігольдерами. Вони користувалися землею на під­ставі договору (селянам видавалася його копія). Умови договору власник землі міг змінити за власним бажанням. Попит на сукно спричинив дуже швидкий розвиток вівчар­ства й виробництва вовни. Тепер лорда цікавила земля, але вже без селян, оскільки на ній значно вигідніше було розводити овець і продавати вовну. Засліплені жадобою до наживи, англійські лорди стали відбирати в селян земельні наділи, огороджувати їх і перетворювати на пасовища. Найчастіше мирних хліборобів примусово зганяли із землі, яку обробляли ще їхні діди й праді­ди. Уже в перші десятиліття XVI ст. череди овець деяких лордів налічували понад 20 тис. голів. Мовою документа. «Ваші вівці, зазвичай такі лагідні, задоволені май­же всім, тепер... стали такими ненажерливими і неприборканими, що поїда­ють навіть людей, розоряють і спустошують поля, будинки й міста...» (Із кни­ги Томаса Мора «Утопія») Влада намагалася перешкоджати примусовому виселенню селян із землі, оскільки скорочення кількості вільних селян змен­шувало надходження податків до скарбниці. Але всі королівські укази проти огороджувань так і залишилися на папері. Огороджування призвели до масового розорення англійського селянства. 3. «Криваве законодавство». Унаслідок огороджувань в Англії різко зросла кількість жебраків і розбійників, які заповнили міс­та й великі дороги королівства. Вони становили певну загрозу для «громадського порядку». Захищаючи інтереси дворянства й буржуазії, королівська влада розпочала репресії проти знедо­лених людей. Королівські укази проти них назвали «Кривавим законодавством». В одному з них пропонувалося шмагати бато­гом бурлак доти, «поки спина не покриється кров'ю». Наступного разу бідоласі відрізали вухо. Якщо людину схоплювали й звину­вачували в бродяжництві втретє, то на неї чекала страта. Уздовж англійських доріг стояли шибениці, на яких вішали по кілька людей відразу. Англійські хроніки повідомляють, що в першій половині XVI ст. стратили понад 70 тис. бурлак і жебраків. Указ 1547 р. закликав «без зайвого жалю» таврувати бур­лак і віддавати їх як робочу силу кожному, хто побажає взяти. Людям платили принизливі гроші, що тільки відстрочували голодну смерть.

 

Переглянути всі підручники
<< < 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 > >>
Хостинг от uCoz