|
У XVI ст. в Європі поширюється культура Відродження, яка охоплює всі напрямки мистецтва. Протягом XVI — першої половини XVII ст. працювали видатні письменники, художники, скульптори. Були створені чи не найвідоміші у світі літературні, художні та архітектурні шедеври. Значного розвитку досягла європейська наука. Відкриття М. Коперником будови Сонячної системи стало справжнім переворотом у науці. Під впливом ідей гуманістів починає змінюватися світогляд людей, зменшується вплив церкви.
Незвичайним прикладом великої держави в Європі була в XVII ст. Річ Посполита, у якій боротьба феодалів проти короля закінчилася перемогою магнатів та шляхти. Слабкість міст та величезні прибутки феодалів від фільварочного господарства перешкоджали посиленню королівської влади. У державі сформувалася своєрідна «шляхетська республіка», у якій влада належала шляхетському сейму. Якщо спочатку Річ Посполита була достатньо могутньою країною і збільшила свої володіння за рахунок сусідів, то з часом влада магнатів призвела до занепаду держави.
Натомість, східний сусід Речі Посполитої — Московське царство пішло іншим шляхом. За царювання Івана IV Грозного була з небаченою жорстокістю зломлена могутність великих феодалів — бояр. Опричнина часів царя Івана IV значно зміцнила царську владу, але практично спустошила країну. Послаблене Московське царство з великими труднощами подолало «смутний час». Показово, що порятунок країні принесли не цар та боярство, а простий народ який підтримав народне ополчення. Але традиції сильної царської влади були настільки міцними, що після обрання нового царя на Земському соборі монархія в Московському царстві тільки посилилася.
|
|
