Переглянути всі підручники
<< < 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 > >>

 

Соборне уложення фактично запроваджу­вало в державі кріпосне право для селян, які жили на поміщицьких землях. Але остаточне покріпачення селян негативно впливало на розвиток мануфактурного виробництва. На мануфактурах нікому було працювати й про­давати товари, тому що кріпак не міг піти із землі, і в нього не було грошей, щоб купувати продукцію мануфактур. Тому в Московському царстві розвивалися в основному державні ма­нуфактури, які працювали на забезпечення потреб царського двору й армії. Покріпачення селян і зростання податків призвели до нових народних збурень. У сто­лиці спалахнули «соляний» і «мідний» бунти, викликані зростанням цін на сіль і введенням мідних грошей замість срібних. Мовою документа. Із розповіді іноземця про «соляний» бунт у Москві 1648 р.: «...його царська величність сам... вийшов до народу і, бачачи, що не можна вгамувати народ, став наполегливо просити дати йому не більше двох днів строку. Він хоче за цей час справедливо поміркувати й подарувати їм у всьому задоволення» У 1670 р. на Дону спалахнуло повстання під проводом отамана донських козаків Степана Разіна. Повсталі взяли Царицин і Астрахань, підійшли до Симбірська. Разін розсилав закли­ки до населення підтримати повстання. Багато міст від Волги до Слобідської України висту­пили на підтримку Разіна. Почастішали зако­лоти й бунти в царських військах. Повстання охопило велику територію і перетворилося на селянську війну. Але повсталі не змогли об'єднати всі свої сили в єдине військо. Багато селян, розгро­мивши садибу свого поміщика, відмовлялися йти з повсталими. Зрештою цареві вдалося зібрати сильну армію і розгромити військо Разіна під Симбірськом. У 1671 р. заможні донські козаки видали Разіна, й він був жор­стоко страчений у Москві. У зовнішній політиці Олексій Михай­лович прагнув повернути захоплені поляками землі на заході и приєднати охоплені визволь­ною

 

Переглянути всі підручники
<< < 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 > >>
Хостинг от uCoz