|
Імператриця вела жваве листування з відомими французькими просвітителями Вольтером та Дідро, зверталася до європейських мислителів із проханням вказати шляхи реформування держави.
У перші роки свого правління Катерині II вдалося здійснити низку важливих реформ. Була проведена секуляризація церковних земель — землі із селянами, що належали церкві, передавалися державі. «Вільне економічне товариство», засноване імператрицею, складало плани економічних перетворень у країні.
У 1767 р. почалося засідання Уложенної комісії. В її роботі брали участь дворяни, представники міст, козацтва й навіть державних селян. Комісія мала прийняти новий кодекс законів Російської імперії, розв'язати найважливіші проблеми держави на основі ідей Просвітництва. Однак дворянство рішуче опиралося одній з основних ідей просвітителів — скасуванню кріпацтва. Виступити проти дворянства — основи російського абсолютизму — імператриця не наважилася. Робота Уложенної комісії була припинена в 1769 р. Із кожним роком імператриця переконувалася в неможливості дотримуватися рекомендацій просвітителів.
Із часом усе більше дії Катерини II були спрямовані на зміцнення становища дворян у суспільстві. У 1783 р. було закріпачене селянство Лівобережної України. У 1785 р. була видана «Жалувана грамота дворянству», у якій були зібрані й підтверджені всі дворянські привілеї. Дворяни звільнялися від військової служби й сплати податків. Тільки дворяни могли володіти землею і кріпаками. Недарма правління Катерини II називають «золотим віком» російського дворянства.
Бажання ще більше зміцнити свою владу в країні змусило Катерину II провести низку адміністративних перетворень. Імперію було розділено на приблизно рівні за кількістю населення губернії на чолі з губернаторами.
|
|
|
