|
Повсталі громили царські гарнізони, убивали дворян та імперських чиновників. Загони Пугачова взяли в облогу велику фортецю Оренбурґ і намагалися завоювати її протягом шести місяців. Але зіткнення з регулярними військами змусило Пугачова відступити. Зібравши сили, повстанці підійшли до Казані й захопили частину міста. Однак у 1774 р. в битві з царським загоном Пугачов був знову розбитий.
Незважаючи на поразки, населення активно підтримувало повсталих. Селянські виступи охопили Урал і Поволжя. Армія Пугачова підійшла до Царицина. Катерина II була так налякана розмахом повстання, що спеціально відправила на боротьбу з Пугачовим відомого полководця Олександра Суворова. Але до його приїзду повсталі вже зазнали поразки. У вересні 1774 р. заможні козаки видали Пугачова урядовим військам. Влада жорстоко розправилася з повсталими, були страчені тисячі учасників бунту. Самому Пугачову відрубали голову в Москві в 1775 р.
Повстання під проводом О. Пугачова досягло настільки великого розмаху, що його називали селянською війною.
4. Зовнішня політика Катерини II. Великих успіхів Катерина II досягла в зовнішній політиці. Імператриця довірила керування своєю армією талановитим полководцям П. Рум'янцеву, О. Суворову, Ф. Ушакову, сама ж забезпечувала підтримку дипломатії. Основною метою зовнішньої політики Російської імперії став вихід до Чорного моря. У 1768—1774 рр. під час російсько-турецької війни турецька армія і флот були розгромлені. За умовами Кючук-Кайнаджирського миру 1774 р. турки передали Росії частину земель у Північному Причорномор'ї і визнали незалежність Кримського ханства. Насправді ж кримський хан потрапив у залежність від Росії. У 1783 р. Катерина II ліквідувала Кримське ханство й приєднала його володіння до імперії.
|
|
|
