|
Радикальними заходами в економіці вдалося забезпечити потреби держави й армії, однак Петро не усунув основну перешкоду на шляху економічного розвитку — кріпосне право. Праця кріпаків залишалася основою економіки країни.
Реформи не тільки не поліпшили, але й погіршили життя більшості населення Росії. Повстання, що спалахували (найбільше — під проводом Кіндрата Булавіна в 1707—1709 рр.), нещадно придушувалися.
Європейські реформи. Найпомітнішими були зміни у сфері культури. Із 1699 р. Росія перейшла на європейське літочислення — рахунок років вівся від Різдва Христова, а не від створення світу. Був уведений більш простий і зрозумілий гражданський шрифт. Значно розширилося друкарство. Уперше була створена діюча система світської освіти. Величезну увагу Петро І приділяв розвитку наук, особливо прикладних.
Зразком європейської архітектури стала нова столиця імперії — Санкт-Петербурґ, заснована в 1703 р. На вулицях міста дворяни з'являлися тільки в європейському одязі — такий був наказ царя. Цар рішуче боровся із російською традицією відпускати бороду, що викликала подив європейців. За носіння бороди запроваджувався особливий «бородовий податок». Деяким боярам цар особисто стриг бороди.
Однією з найважливіших реформ Петра стала військова реформа, адже армія виконувала два найважливіших завдання: захищала владу царя всередині країни й розширювала межі держави. За часів Петра І російська армія стала регулярною — солдатів у війська призивали на основі рекрутського набору. Армія будувалась за європейським зразком. Петро І побудував російський військово-морський флот — обов'язковий атрибут великої держави. Військова реформа, одна з найбільш вдалих реформ царя, дозволила Росії здобути блискучі перемоги в боротьбі з кращою європейською армією того часу — шведською.
Реформи Петра І змінили Росію, підготували умови для її перетворення на сильну європейську державу.
4. Зовнішня політика Росії. Мета реформ Петра І — перетворення Росії на сильну європейську країну — була нездійсненна без виходу до моря. Морські порти давали можливість розвивати торгівлю й мати військовий флот.
Уже в перші роки свого правління Петро І спробував завоювати вихід до Азовського моря. Під час двох походів 90-х рр. XVII ст. була взята турецька фортеця Азов. Але ця перемога не змінила ситуації на морі. Вихід у Чорне море однаково контролювали турки.
|
|