|
|
2. Початок правління Петра І. Перед Петром стояло складне завдання проведення реформ у Московському царстві. Зразком успішних перетворень для московського царя стали країни Західної Європи, про які він багато чув від своїх друзів-іноземців. У 1697 р. до Європи було відправлено Велике посольство для проведення переговорів із провідними європейськими державами. Ще однією його метою було знайомство з управлінням і економікою країн Європи. У складі посольства таємно, під видом урядника Преображенського полку, перебував сам Петро І. Крім переговорів з європейськими монархами, цар працював на корабельних верфях у Голландії, наполегливо вивчав теорію кораблебудування.
У 1698 р. Петро був змушений негайно повернутися на батьківщину — із Москви прийшла звістка, що знову повстали стрілецькі полки. Коли Петро прибув до столиці, повстання було вже придушене, а заколотники страчені. Але цар зажадав нового розслідування, катувань і нових страт. Загинуло понад тисячу людей, країну охопив жах. Тепер заперечити самодержцю вже ніхто не смів.
Знання, здобуті в Європі, й стрілецьке повстання зміцнили прагнення Петра І «європеїзувати» Росію, перетворити її на сильну й сучасну державу. Але здійснити це цар збирався, не враховуючи інтересів і бажань ані родовитих бояр, ані кріпаків, із неймовірною жорстокістю придушуючи будь-який опір.
3. Реформи Петра І. Реформи Петра І охопили всі сфери життя держави й відбувалися протягом тривалого періоду.
Цар повністю змінив управління державою: Боярську думу замінив Сенат, що виконував функції уряду. Громіздку й неефективну систему приказів змінили дванадцять колегій. Була проведена міська реформа, за якою містам надавалося право обирати власні органи управління. Країна була поділена на провінції та губернії. Призначення на державні посади
|
|
