|
§ 3. Матеріальний світ і суспільство
Варто пригадати!
Що таке реміснича майстерня?
Які повинності відбували залежні селяни на користь феодалів?
Що таке стан? Які стани характерні для середньовічного суспільства?
1. Людина й природа. У XVI—XVIII ст. світ залишався величезною селянською країною, у якій 80—90 % населення жили за рахунок того, що давала земля. Люди були тісно пов'язані з природою. Тому природні катастрофи часто викликали соціальні потрясіння: голод, епідемії, міграції населення.
Загалом продуктивність сільського господарства залишалася низькою. Два погані врожаї, що йшли один за одним, призводили до лиха. У 1622 р. королівські чиновники в Бургундії (Франція) повідомляли королеву: «Голод цього року прирік на смерть 10 тис. родин Вашої провінції, а третину жителів навіть добрих міст змусив харчуватися травою».
Прогнози й пророкування. Прогнозувати зміни природи люди не вміли й довірялися народним прикметам і астрологам. Наприклад, у 1551 р. один із них пророкував: «Якщо Сонце, Венера й Місяць зійдуться під знаком Близнюків, письменники мало зароблять цього року, слуги будуть непокірні своїм панам... Але на Землі буде чудовий достаток пшениці, а дороги стануть небезпечні через велику кількість злодіїв».
У великих містах стала відчутною нестача води. Водопроводів було мало, подекуди використовували римські акведуки. У багатьох містах існували цехи водоносів. У Стамбулі влітку воду продавали невеликими чашечками. Очисних споруд на той час не існувало. У Парижі, наприклад, воду, як і раніше, пили із Сени, хоча її стан залишав бажати кращого. У Лондоні XVIII ст. воду три рази на тиждень доставляли в будинки по дерев'яному трубопроводу, її зберігали у великих дерев'яних бочках.
Люди намагалися використовувати всі багатства полів, лісів, морів. Тріска й оселедець у багатьох приморських країнах рятували від голоду; у лісах і на болотах залишалася велика кількість дичини і ягід. У той же час люди рішуче урізноманітнювали природу. У Європі поступово набувають поширення «американські» рослини: кукурудза, картопля, томати тощо. Завдяки цим культурам до XIX ст. загроза голоду в європейських країнах поступово зменшується.
Періодичні похолодання й потепління клімату, посухи й повені, виверження вулканів і землетруси впливали на повсякденне життя людей.
|
|