|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
торгівлю інших купців. За Якова І англіканська церква посилила переслідування пуритан, яких король вважав найнебезпечнішими противниками королівської влади. Король пішов навіть на зближення з давнім ворогом Англії — католицькою Іспанією. Парламент намагався опиратися королю, і тому Яків І тричі його розпускав.
Карл І (1625—1649), син Якова І, продовжував політику батька. Король наполегливо шукав гроші для поповнення скарбниці й вводив досі небачені побори. Так, він вимагав від дворян грошей на майбутнє одруження своєї семилітньої доньки. Королівські чиновники шукали будь-яку причину, щоб накласти штраф або відібрати землю. Дії короля викликали обурення в країні. Деякі дворяни відкрито відмовлялися платити грабіжницькі побори. У 1628 р. парламент видав «Петицію про право», у якій зажадав від короля не порушувати закон і зберігати права своїх підданих. У відповідь Карл І розпустив парламент і на одинадцять років установив одноосібне правління. Ще більші побори й порушення закону призвели до зростання невдоволення королівською владою в Англії.
Головною причиною революції в Англії стали дії королівської влади, які гальмували економічний розвиток країни й порушували релігійну свободу англійців.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Початок революції. У 1637 р. спалахнуло повстання в Шотландії, де особливо жорстоко переслідували пуритан. У Карла І не було ні грошей, ні армії для його придушення, тому він був змушений у 1640 р. скликати парламент. Парламент, що дістав назву «Довгий» (1640—1653), відмовився надати королю гроші й висунув власні вимоги.
«Довгий парламент» заборонив королю збирати нові податки, скасував незаконні побори й позбавив Карла І права розпускати парламент. Король змушений був погодитися, але в 1642 р. Карл І утік із Лондона й почав збирати армію для боротьби з парламентом. В Англії почалася громадянська війна.
Спочатку армія парламенту поступалася силам короля, яких називали «кавалерами». Командири парламентських загонів і багато солдатів просто боялися воювати з королем. Але незабаром парламентські
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|