|
Абсолютизм (абсолютна монархія) — необмежена влада монарха в державі.
Відродження, або Ренесанс («відродження» — франц.) — етап у розвитку культури країн Європи, що характеризується зростанням інтересу до античних творів мистецтва та поширенням ідей гуманізму.
Великі географічні відкриття — географічні відкриття європейських мандрівників від другої половини XV до середини XVII ст., що призвели до виникнення колоніальних імперій та значних зрушень у розвитку світової економіки, торгівлі та культури.
Гуманізм (від латин, humanas — людський) — напрямок суспільної думки епохи Відродження. Гуманісти, насамперед, цікавилися саме людиною та вважали за найвищу цінність людське життя.
Гуґеноти — прихильники кальвіністської віри у Франції.
Декларація — офіційна заява, у якій проголошуються важливі положення внутрішньої та зовнішньої політики держави.
Енциклопедисти — європейські просвітителі, які брали участь у створенні «Енциклопедії наук, мистецтв і ремесел».
Єзуїти — члени чернечого ордену «Товариство Ісуса», створеного в 1534 р. Ігнатієм Лойолою задля боротьби з Реформацією. Єзуїти мали право навіть порушувати клятви задля захисту Папи Римського та католицизму.
Імперія — держава, у якій один народ підкорив землі інших народів.
Індуїзм — релігія, поширена, головним чином, на півострові Індостан. За принципами індуїзму, існує переселення душ, і всі люди поділені на окремі касти з чітко визначеними правами та обов'язками.
Іслам — одна зі світових релігій, яка визнає існування всемогутнього бога — Аллаха. Священною книгою ісламу є «Коран», створений пророком Аллаха Мухамедом.
|
Кальвінізм — один із найрадикальніших рухів протестантизму, заснований Жаном Кальвіном. Кальвіністи виступали за демократичний устрій церкви та держави, засуджували неробство та марнотратство.
Коаліція — угода між державами про ведення спільних дій.
Колонія — країна, що перебуває під владою іноземної держави (метрополії). Місцеве населення колоній перебувало в залежному, пригнобленому становищі.
Конституція — основний закон держави.
Контрреформація — система заходів, яких уживала папська влада проти реформаційного руху.
Конфуціанство — учення філософа Конфуція, поширене в Китаї, за яким від людини вимагається дотримуватися встановлених правил, традицій шанувати предків, поважати старших за віком і становищем у суспільстві.
Меркантилізм — політика активного втручання держави в економіку в XV—XVIII ст. із метою накопичування золота в державній скарбниці. Досягалася за допомогою підтримки торговельних компаній, власного виробника та протекціонізму.
Метрополія — держава, яка володіє колоніями.
Національно-визвольна війна — війна, спрямована на визволення від іноземного поневолювання та створення власної держави.
«Нові дворяни» («джентрі») — частина англійських дворян у XVI—XVII ст., які почали господарювати по-новому: використовували найману працю, реалізовували продукцію на ринку, засновували на своїх землях мануфактури.
Натурфілософія («філософія природи») — філософська течія, прихильники якої вважають, що природа є тим самим, що й Бог. Об'єднуючи природу з Богом, натурфілософи відмовлялися визнавати християнські уявлення про Бога й вимагали більш ретельного вивчення законів природи.
|
|