|
|
Бенджамін Франклін — «Він спустив блискавку з неба та вирвав скіпетр у тирана»
Осіннім ранком 1723 р. з булочної портового району північноамериканського міста Філадельфії вийшла молода людина в зношеному брудному одязі. Під пахвами юнак тримав дві свіжі хлібини, а третю, не звертаючи уваги на оточуючих, із задоволенням їв. Повештавшись містом, молодик увійшов до молільного будинку протестантської секти квакерів, де в цей час починалася служба. Він вибрав місце на лавці й деякий час робив вигляд, що уважно слухає проповідь, але швидко заснув.
Чимало таких молодиків у бідному одязі сходили з англійських кораблів на узбережжя Нової Англії в пошуках слави та грошей, тому на сплячого хлопця не звернули уваги, але й не вигнали з будинку. У молільному будинку квакерів спав сімнадцятирічний Бенджамін Франклін, який утік із батьківського будинку в Бостоні.
Через багато років на похорон Б. Франкліна у Філадельфії прийде 20 тисяч людей, на його честь пролунає артилерійський салют, а на кораблях у міському порту приспустять прапори. Уся Північна Америка та просвічена Європа будуть ушановувати пам'ять «найбільшої окраси Америки». Дійсно, Франклін зробив для своєї країни, та й для світу набагато більше, аніж великі полководці та визначні політики.
П'ятнадцята дитина у великій родині бостонського миловара, Бенджамін не зміг закінчити школу і з 10 років почав працювати з батьком, а потім у друкарні старшого брата. У Філадельфії Франкліну теж довелося багато працювати, доки він зміг відкрити власну друкарню. Увесь цей час Бенджамін читав книжки і вчився, поступово став одним з освіченіших людей міста.
|
|