|
Ці події, відомі як «бостонське чаювання», продемонстрували рішучість колоністів боротися за свої права.
У відповідь англійці ввели війська в Бостон і закрили бостонський порт. Колоністи не підкорилися грубій силі, почали створювати збройні загони з добровольців, готувати зброю і боєприпаси. У Філадельфії відбулися збори представників колоній — Перший Континентальний конгрес, що закликав не купувати англійські товари. У відповідь англійський король Георг III (1760—1820) оголосив колоністів заколотниками й направив до Америки нові війська.
Воєнні дії почалися навесні 1775 р., коли загін колоністів розстріляв із засідки королівські війська поблизу Бостона. Спроби англійців придушити збройний опір зазнали невдачі. Боротьбу колоній очолив Другий Континентальний конгрес, що зібрався у Філадельфії. Конгрес вирішив створити власну армію і призначив головнокомандуючим заможного плантатора Джорджа Вашингтона.
Більшість колоністів підтримали повстання проти Англії. На боці повсталих перебувала молода американська буржуазія, яку розоряли заборони й мита парламенту. Підтримували боротьбу колоній і багато плантаторів, які прагнули захопити землі на Заході. Основу військ колоній становили прості фермери, які щиро боролися за свободу рідної землі. Багато рабів добровільно йшли воювати на боці повстанців, із них формували окремі підрозділи.
Але частина жителів колоній зберегла вірність англійській короні. Це були представники аристократії, англійські чиновники, чимало плантаторів Півдня, пов'язаних з англійською торгівлею. Прихильники Англії створювали власні загони для боротьби з повсталими, допомагали англійським військам.
|
|