|
Опричнина — землі, які, згідно з реформою 1565 р., були безпосередньо підпорядковані московському цареві Івану IV Грозному. Крім того, опричниною називають жорсткі заходи Івана IV, спрямовані на посилення царської влади в Московській державі.
«Освічений абсолютизм» — політика абсолютних монархів, які намагалися проводити реформи в дусі ідей Просвітництва, спрямовані на зміцнення та вдосконалення державного управління.
Палацові перевороти — насильницька зміна правлячого монарха в Росії у XVIII ст. за участю гвардії.
Парламент — вищий виборний законодавчий орган, у якому здійснюється представництво основних політично активних груп населення країни.
Просвітництво — ідейна течія в європейських країнах та їх колоніях у другій половині XVII—XVIII ст., представники якої наполягали на поширенні освіти та наукових знань серед населення, виступали за встановлення громадянських прав та свобод.
Протекціонізм — економічна політика держави, спрямована на захист національної економіки; сприяння розвитку власної промисловості й торгівлі.
Протестантизм — один з основних напрямків у християнстві, який відокремився від католицтва під час Реформації. Протестантизм об'єднує багато самостійних церков і відрізняється відсутністю чернецтва та складної церковної ієрархії.
Революція — докорінний переворот у житті суспільства, засобах виробництва, науці.
Релігійні війни — війни, викликані релігійними протиріччями. У Новий час у Європі найбільші релігійні війни відбувалися між католиками та протестантами.
Республіка — форма правління, за якої влада належить обраним представницькому органу та голові держави.
|
Реставрація — відновлення старого, поваленого суспільного устрою, династії чи релігії.
Реформа — поступове перетворення, покращення будь-чого.
Реформація (від латин. — «перетворення», «виправлення») — широкий суспільний рух у Європі в XVI—XVII ст., спрямований проти католицької церкви. Реформація передбачала перегляд основних догматів католицької церкви.
Самодержавство — форма абсолютизму, яка існувала в Російській державі в XVI — на початку XX ст.
Терор — здійснення позасудової розправи з противниками шляхом насильства.
Технічний прогрес — поступовий розвиток науки та техніки, який призводить до вдосконалення засобів виробництва.
Унія — союз, об'єднання держав або церков.
Утопія (від грецьк. — «місце, якого ніде немає») — термін походить від назви книги Т. Мора. Утопією називають зображення вигаданого ідеального суспільства або нереальні та нездійсненні мрії.
Федерація — форма державного устрою, за якої федеральні частини, що входять до складу держави, рівноправні та мають власні органи самоврядування.
Фільварок — велике феодальне господарство, що виготовляло продукцію для продажу на ринку.
Церковний розкол — відокремлення від російської православної церкви частини вірних, які не підтримували нововведення в церковному житті, започатковані патріархом Никоном у середині XVII ст.
Шляхта — середні та дрібні феодали в країнах Центральної Європи, насамперед у Речі Посполитій.
|
|